Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кого чем

  • 1 довольствовать

    кого чем (войско и т. п. одеждою обувью) постачати кому що (війську, -ові харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати кого (Срвн. Снабжать).
    * * *
    1) ( кого-что чем - снабжать) постача́ти (кому-чому що, кого-що чим)
    2) ( удовлетворять) задовольня́ти

    Русско-украинский словарь > довольствовать

  • 2 продовольствовать

    кого чем постачати кому що (харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати, прохарчовувати, живити кого; срв. Довольствовать, Снабжать. [Служити важко, але прохарчовують добре (Звин.)]. Продовольствованный - постачаний, (только едою) харчований.
    * * *
    (кого-что) постача́ти продово́льство (съестные припасы: харчі́) (кому-чому)

    Русско-украинский словарь > продовольствовать

  • 3 Поодарить

    кого чем пообдаровувати, пообдарювати, поздаровувати кого чим. Срв. Одаривать.

    Русско-украинский словарь > Поодарить

  • 4 отблагодарить

    кого чем за что віддячити, -ся кому, віддякувати, -ся кому, віддружити кому, сподячитися, здячитися кому чим за що. [А коли хочеш мені віддякувати за те, що я тебе навчу, от чим мені віддружи (Квітка)]. Старающийся -рить ч.-л. - віддячливий.
    * * *
    віддя́чити, віддя́кувати

    Русско-украинский словарь > отблагодарить

  • 5 Залакомить

    кого чем см. Приманить, Заманить.

    Русско-украинский словарь > Залакомить

  • 6 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 7 подстрекать

    подстрекнуть кого чем, к чему (побуждать, поощрять) підбивати, підбити кого на що, підохочувати, підохотити кого до чого, підструнчувати, підструнчити, підструнювати, підструнити, піджиг[ґ]увати, піджиґнути, підштрикувати, підштрикнути кого чим; срв. Побуждать, Поощрять. [Сатана зна, чим підштрикнути (Квітка)]. -кать друг друга - підохочувати один (одне) одного. -нуть чьё-л. любопытство - збудити, підштрикнути чиюсь цікавість. -ть кого против кого (возбуждать) - намовляти, намовити, підмовляти, підмовити, направляти, направити, підбурювати и підбуряти, підбурити кого проти кого и на кого, підструнчувати, підструнчити, підстрючувати, підстрючити, підстрочувати, підстрочити, під'юджувати, юдити, під'юдити кого проти кого, на кого; срв. Возбуждать 2, Подговаривать (против кого). [І почав людей юдити на Степана. Під'юдив мене на вас. Це він його підстрочив]. -ть к чему (подущать на что) - призводити, призвести до чого и на що, призвід (направу, понуку) давати, дати кому до чого, підводити, підвести кого до чого и на що, піджиґувати, піджиґнути, наштирювати, наштирити, підштрикувати, підштрикнути, підш[с]тирувати, підш[с]тирити кого на що, підштовхувати, підштовхнути до чого, намошторювати, намшторити, підцюкнути кого на що, до чого (робити що). [Вона його на все лихе призводить (Київщ.). Не той злодій, хто руками бере, а той, хто призвід дає (Київщ.). Нас на тоє підвела. А баби все наштирують (Коцюб.). Один одного підштовхував до війни з козаками (Куліш). Підцюкнула нечиста сила].
    * * *
    несов.; сов. - подстрекн`уть
    (кого чем, к чему, на кого-что)
    1) (к чему-л. недозволенному, преступному) підбу́рювати, підбу́рити (кого на що, до чого); ( побуждать) підбива́ти, підби́ти (кого на що); ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити (кого до чого, на кого-що), піддро́чувати, піддрочи́ти (кого на що), підстру́нчувати, підстру́нчити (кого чим); ( подзадоривать) підохо́чувати, підохо́тити (кого до чого); ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити (кого на що, до чого); ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти (на що, до чого)
    2) ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти

    Русско-украинский словарь > подстрекать

  • 8 жаловать

    1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жалувати кого, милувати кого, бути прихильним до кого, мати ласку до кого. Он его не жалует - він його не полюбляє, він до нього не прихильний, (зап.) він його не апробує. Любить и жаловать - любити та жалувати;
    2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) - дарувати кого чим, обдаровувати кого чим, (ласкаво) дарувати кому що, надавати кому що, чого, шанувати кого чим, наділяти кому що. [Господь його донею дарує. Ласкаво подарував йому своє вбрання. Надав йому землю і полковницьку гідність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шанує його канчуками (иронич.) = жалует его батожьём]. Жаловать в дар - дарувати кому що. -вать кого-нибудь к руке - дозволяти кому (по)цілувати руку, допускати до руки;
    3) -вать к кому (ходить, посещать) - ходити (захожати) до кого, бувати в кого, одвідувати кого, (сов.) завітати до кого. Хотите убедиться, пожалуйте к нам лично - хочете переконатися (впевнитися), то потрудіться (то завітайте) до нас сами особисто. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи, будьте (дорогими) гостями, (зап.) вітайте нам!
    * * *
    1) (кого чем, кому что) ист. дарува́ти (кому́ що), наділя́ти (кого́ чим); ( о правах) надава́ти, (кому що)
    2) (оказывать внимание, уважать) поважа́ти, полюбля́ти; диал. жа́лувати

    люби́ть да (и) \жаловатьть — люби́ти й поважа́ти (жа́лувати)

    3) ( к кому-чему - посещать) ходи́ти, -джу́, -диш, захо́дити, -джу, -диш (до ко́го), бува́ти (у ко́го), відві́дувати, -дую, -дуєш (кого)

    Русско-украинский словарь > жаловать

  • 9 пожаловать

    1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;
    2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.
    * * *
    1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)
    2)

    пожа́луйте — (повел.: при вежливом обращении) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві (мн.), про́шу

    3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)

    Русско-украинский словарь > пожаловать

  • 10 доходить

    дойти
    1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);
    2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;
    3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;
    4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];
    5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!
    * * *
    несов.; сов. - дойт`и
    1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися
    2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти

    Русско-украинский словарь > доходить

  • 11 наделять

    наделить кого чем наділяти, наділити кому чого, що и кого чим, обділяти, обділити кого чим, уділяти, уділити кому чого, що, приділяти, приділити кому що, надавати, надати кому чого, обдаровувати, обдарувати кого чим, (щедро) щедро обдаровувати, обдарувати, (возвыш.) ущедряти, ущедрити кого чим, (о мног.) понаділяти, пообділяти, поприділяти, понадавати, пообдаровувати. [А мені яблучок не наділите? (Звин.). Автор наділив їм так багато дивної якоїсь сліпоти (Рада). Природа наділила мені гарне обличчя (Крим.). Пиріжком у неділю наділить (М. Вовч.). Одна нас мати породила, та не однаково розумом обділила (Тобіл.). Хай бог йому уділить довгий вік (Грінч.). Щедра природа надала йому не самий тільки дар поезії й музики (Куліш). Обдарував усіх гостинцями (Васильч.). Добром та благом ущедряв твоїх спасенних (Куліш)]. -ть дочь приданным - вінувати, вивінувати, виправляти, виправити, випосажити дочку. Наделённый - наділений, обділений, уділений, наданий, обдарований, ущедрений, понаділяний и т. п. [Територія, щедро від природи обдарована (Крим.)]. -ться - наділятися, бути наділяним, наділеним, понаділяним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надел`ить
    (чем) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти (чим); ( оделять) обділя́ти, обділи́ти (чим); ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -рюю, -руєш и обдари́ти, -дарю, -дариш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти (чим)

    Русско-украинский словарь > наделять

  • 12 изнурять

    изнурить кого чем виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити, (измаривать) зморювати, зморити, виморювати, виморити кого чим, (о мн.) повиснажувати, познесилювати, поз[пови]морювати кого чим; срвн. Истощать, Измождать, Истомлять. [І глянувши на людей, змилосердився, що вони так зморені (Єв.)]. -рять тело - виснажувати тіло. -рять плоть постом - знесилювати плоть (тіло) постом, постуванням. -рять здоровье - виснажувати (своє) здоров'я. Болезнь -рила его - хвороба виснажила, знесилила його. -рять лошадь - виснажувати, зморювати, перетомляти, перенатужувати коня. -рять налогами - виснажувати, стягати податками кого. [Подушним дуже стягають людей (Кам'ян. п.)]. -ться - виснажуватися и виснажатися, виснажитися, бути виснаженим, знесилюватися, знесилитися, бути знесиленим, з[ви]морюватися, зморитися, виморитися, бути змореним. -рить кого, -ться работой - спрацювати кого, спрацюватися, струдити кого, струдитися, знесилити (виснажити) працею кого, знесилитися (виснажитися) працею. -рять, -ться дорогой - здорожувати кого, здорожуватися, сов. здорожити кого, здорожитися. [Здорожив худобу (Кам. п.). Вона в дорозі не виспалась, дуже здорожилась, була роздратована (Н.-Лев.)]. -рять, -ться недостатком питания - захарчовувати кого, захарчовуватися, сов. захарчувати кого, захарчуватися. -рять, -ться постом - спощувати кого, спощуватися, сов. спостити, споститися, (о мног.) поспощувати кого, поспощуватися. [Ми поспощувались (Берд. п.)]. Изнурённый - виснажений, знесилений, зморений, (о мн.) повиснажувані, познесилювані, позморювані, (работой) спрацьований, струджений, (дорогой) здорожений, (недостатком питания) захарчований, (постом) спощений.
    * * *
    несов.; сов. - изнур`ить
    висна́жувати, ви́снажити, ( утомлять) змо́рювати, змори́ти, вимо́рювати, ви́морити и мног. повимо́рювати, (жаром, зноем) розмо́рювати, розмори́ти, ( лишать сил) знеси́лювати, знеси́лити, висиля́ти, ви́силити, ( работой) спрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, спрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, стру́джувати, -джую, -джуєш, струди́ти, -джу́, -диш

    Русско-украинский словарь > изнурять

  • 13 поставлять

    поставить
    1) ставити и ставляти, поставити (о мн. поставляти), становити, постановити що; срв. Ставить и Поставить. -влять рекрут - ставити (поставити), виставляти (виставити) рекрутів. -влять себе в обязанность - за обов'язок собі ставити, становити, мати що. Ему -вили в обязанность сделать это - йому поставлено за обов'язок це зробити (вчинити). -вляю себе за честь быть его другом - за честь собі маю (вважаю) бути його другом. Долгом -вляю предупредить вас - за свій обов'язок маю (вважаю) застерегти вас. -влять правилом, законом - уставляти, установляти, ставити, становити за правило, за закон. -вляю себе за правило ни на кого, ни на чью помощь не надеяться - ставлю, становлю собі за правило ні на кого, ні на чию допомогу не надіятися (не покладатися, не звірятися, не спускатися). Ему -вили в вину этот поступок - йому взято за провину цей вчинок. -вить на своём - доказати свого, довести свого, настояти на своєму, поставити на своє. [Щоб я свого не доказав? Ні в світі (Куліш). Дочка поставить на своє (Н. Лев.)];
    2) (снабжать кого чем) постачати, постачити, достачати, достачити кому и на кого що, приставляти, приставити кому що, (в достаточном количестве) вистачати, вистачити, настачати, настачити кому и на кого що. [Аби ті лицарі та городи на війну скільки треба війська постачали (Доман.). Один, скажемо, коло землі працює, хліб робить, а другий звіря ловить, м'яса на всіх постачає (Єфр.). Він нам дрова приставляє (Звин.). Таке військо вистачимо, що й кримського хана звоювали-б (Стор.). Не могли на всіх настачити (Єфр.)]. -влять муку на армию, для армии - постачати борошно військові и на військо. Вы должны - вить дрова к 1-му августа - ви повинні постачити (достачити), приставити дрова до 1-го серпня. Всё -влено в достаточном (в нужном) количестве - усього постачено (достачено, вистачено, настачено) досить (скільки треба);
    3) настановляти, настановити, ставити, поставити, становити, постановити, (только о многих) ставляти, поставляти, понастановляти кого ким и на кого, за кого (над ким, над чим), (о духовных особах: посвящать) висвячувати, висвятити, (о мн.) повисвячувати кого на кого. [(Латинське духовенство) ставляло своїх біскупів чи попів по руських землях (Куліш). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили ще й отаманом настановили (ЗОЮР). Його громада титарем настановила (Г. Барв.)]. -вить кого священником - настановити (висвятити) кого на попа. Поставленный -
    1) см. Поставить;
    2) постачений, достачений, приставлений, вистачений;
    3) настановлений, поставлений, постановлений; висвячений.
    * * *
    I несов.; сов. - пост`авить
    поставля́ти, поста́вити; ( доставлять) доставля́ти, доста́вити; ( снабжать) постача́ти, поста́чити
    II
    1) см. ставить 1)
    2) ( посвящать в сан) церк. висвя́чувати, ви́святити

    Русско-украинский словарь > поставлять

  • 14 нагружать

    нагрузить
    1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];
    2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -
    1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];
    2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -
    1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);
    2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);
    3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагруз`ить
    наванта́жувати, -жую, -жуєш и ванта́жити, навантажити

    Русско-украинский словарь > нагружать

  • 15 накачивать

    накачать, накачнуть
    1) (насосом) помпувати що, напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, (редко, рус.) накачувати, накачати що, чого, (воздуха ещё, гал.) млинкувати що, намлинкувати чого, (о мног.) понапомповувати, понасмоковувати, понакачувати чого. [Машина помпує воду (Коцюб.). Напомпували (накачали) десять відер води (Київ)];
    2) -вать, чать кого чем - а) (вином) упоювати, упоїти, надудлювати, надудлити, (шутл.) напомповувати, напомпувати, (о мног.) повпоювати, понадудлювати, понапомповувати кого чим; б) (знаниями и т. п.) напихати, напхати кого чим, набивати, набити кому голову чим, (шутл.) напомповувати, напомпувати кого чим; срв. Напичкивать;
    3) -вать, -чать кого (на качелях) - нагойдувати, нагойдати, наколихувати, наколихати, (шутл.) навихати, (о мног.) понагойдувати кого (на гойдал[н]ці);
    4) -вать, -чнуть кого, что на что - нахитувати, нахитнути, нагойдувати, нагойднути кого, що на що. Накачанный -
    1) напомпований, насмокований, накачаний, намлинкований, понапомповуваний, понасмоковуваний, понакачуваний;
    2) упоєний, надудлений, повпоюваний, понадудлюваний; напханий, напомнований чим;
    3) нагойданий, наколиханий, навиханий, понагойдуваний. -ться -
    1) помпуватися, напомповуватися, напомпуватися, понапомповуватися; бути напомповуваним, напомпованим, понапомповуваним и т. п. [Юрма дедалі напомповувалася власними вигадками (Коцюб.)];
    2) (напиваться) упиватися, упитися, напиватися, напитися, надудлюватися, надудлитися, (шутл.) напомповуватися, напомпуватися, (о мног.) пов[пона]пиватися, понадудлюватися, понапомповуватися; срв. Напиваться 2;
    3) на кого - нахитуватися, нахитнутися, нагойдуватися, нагойднутися на кого;
    4) (вдоволь) нахитуватися, нахитатися, нахилитатися, нахилятися, наколих[в]атися, накиватися, нахибатися; (на качелях) нагойдуватися, нагойдатися, наколихуватися, наколихатися, (шутл.) навихатися; (о мног.) понагойдуватися и т. п. [Нагойдалися добре на гойдалці (Брацл.)].
    * * *
    несов.; сов. - накач`ать
    1) нака́чувати, накача́ти

    не́ было печа́ли [так] че́рти \накачивать ча́ли — погов. не ма́ла ба́ба кло́поту, [та] купила порося́; не було́ кло́поту, так чорт нада́в

    2) ( поить) напува́ти и напо́ювати, напої́ти; наду́длювати, наду́длити
    3) (кого - перен.: разъяснять, убеждать) утовкма́чувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокмачити (кому)

    Русско-украинский словарь > накачивать

  • 16 предварять

    предварить
    1) кого чем - упереджати, упередити, попереджати, попередити кого чим, запобігати, запобігти кого. -рить кого своим приходом - попередити (упередити) кого своїм приходом, попереду прийти за кого;
    2) кого о чём - попереджати, попередити, перестерегати, перестерегти, остерегати, остерегти кого про що; срв. Предупреждать и Предостерегать. -рить кого об опасности - перестерегти, остерегти кого про небезпеку (перед небезпекою);
    3) (предотвращать) запобігати, запобігти чому. -рить порчу продуктов присмотром - запобігти псуванню харчи доглядом. Предварённый - попереджений, упереджений; перестережений, остережений; запобіжений.
    * * *
    1) предвари́ть
    2) (что-делать что-л. раньше чего-л.; опережать) випереджа́ти, ви́передити, попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити (що); (несов.: предшествовать) передува́ти (чому); диал. упереджа́ти, упереди́ти (що)
    3) ( уведомлять заранее) попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити; диал. упереджа́ти, упереди́ти

    Русско-украинский словарь > предварять

  • 17 предупреждать

    -предить
    1) (опережать) по[у,ви]переджати, по[у,ви]передити кого, що; срв. Предварять. [Думки так і літали по його голові, попереджаючи слова (Коцюб.). А що, одначе, коли він переб'є, попередить мене (Кониськ.)];
    2) кого о чём (предуведомлять, предостерегать) - попереджувати, попереджати, попередити, пере[за,о]стерегати, пере[за,о]стерегти, упереджати, упередити кого про що, (народн., описат.) навіжки давати кому; см. Предостерегать. [Забула перестерегти його, що йде на ніч у Чорновус (Грінч.). Наперед застерегаю читача (Крим.). Остеріг мене, що груба димить (Кониськ.). Перестерегав, щоб вона не говорила неправди (Грінч.). Треба бігти й остерегти його (Коцюб.). Барана стрижуть, а козлу навіжки дають (Ном.)];
    3) что (предотвращать, предохранять) - запобігати, запобігти чому; срв. Предотвращать. [Запобігти лихові (Куліш)];
    4) кого чем (сделать что-л. скорее) - у[по]переджати, у[по]передити, випереджати, випередити кого в чому. -ждать чьи желанья - попереджати чиї бажання. Предупреждённый -
    1) по[у]переджений;
    2) пере[за,о]стережений, упереджений через кого;
    3) запобіжений;
    4) у[по]переджений, випереджений. -ться -
    1) (быть опережённым) по[у]переджатися, бути по[у]передженим;
    2) (быть предуведомленным, предостережённым) пере[за,о]стерегатися, бути пере[за,о]стереженим, упередженим через кого.
    * * *
    несов.; сов. - предупред`ить
    1) ( заранее извещать) попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити, диал. упереджа́ти, упереди́ти; ( предостерегать) остеріга́ти, остерегти́, перестеріга́ти, перестерегти́, застеріга́ти, застерегти́
    2) ( что - предотвращать) запобіга́ти, запобі́гти (чому), відверта́ти, відверну́ти (що)
    3) ( опережать) випереджа́ти, ви́передити, попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити; (желание, намерение диал.) упереджа́ти, упере́дити

    Русско-украинский словарь > предупреждать

  • 18 облагать

    обложить
    1) кого чем - обкладати, об(і)класти, обложити. См. Обкладывать. Обложить книгами - обкласти кого книгами. -жить пластырями - обклеїти плястрами кого;
    2) (окружать) облягати, облягти, оточувати, оточати, оточити, обступати, обступити. [Розбійники облягли навколо табір (Коцюб.). А козаки, як та хмара, ляхів обступили (Шевч.)]. Срв. Окружать;
    3) (налагать) накладати, накласти, наложити, (о налоге) накидати, накинути на кого. -гать, -жить податью (налогом) оподатковувати, оподаткувати кого; (пошлиной) обмитити;
    4) охотн. - обступати, обступити, оточувати, оточити, облягати, облягти, обложити. [Кабанів я охотниками (мисливцями) обступлю (обложу) і поб'ю (Чуб.)]. -жить медведя в лесу - обступити (несов. обступати), оточити (оточувати) ведмедя в лісі. Облагаемый - оточуваний, оподатковуваний, кого (що) оточують, облягають, обступають, оподатковують. Обложенный - обложений, обкладений, обляжений, обступлений, оподаткований.
    * * *
    несов.; сов. - облож`ить
    3) ( обязывать к уплате) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и обложи́ти; ( налогом) оподатко́вувати, оподаткува́ти

    Русско-украинский словарь > облагать

  • 19 обходить

    обойти
    1) обходити, обіходити, обійти що и круг чого. [Обійшов двір, садок і нікого ніде не побачив. Обійшли хату навкруги]. -дить круг - кружляти. [Чарка кружляла по черзі];
    2) обминати, обминути, оминати, оминути, поминати, поминути, оббігати, оббігти, відбігати кого. [Обминайте цей двір десятою вулицею. Люди його оббігають]. Обходить, обойти закон - розминатися, розминутися з законом; знехтувати закон;
    3) обходить, обойти кого чем-либо - минати, обминати, обминути кого чим. [Як горілку п'ють, то мене (об)минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Чином його поминули];
    4) обойти (обмануть) - о(б)дурити, піддурити кого. Обойдённый - обминутий, поминутий; о(б)дурений, піддурений.
    * * *
    I несов. см. обходить II 1) II несов.; сов. - обойт`и
    1) обхо́дити, обійти́ и пообхо́дити
    2) (перен.: избегать, сторониться кого-л.) обхо́дити, обійти́, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти
    3) (несов.: окружать собой) ото́чувати; ( опоясывать) опері́зувати
    4) (обгонять, опережать) обхо́дити, обійти́ и пообхо́дити; обганя́ти, обігна́ти, випереджа́ти, ви́передити
    5) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати; несов. обійти́

    Русско-украинский словарь > обходить

  • 20 обеспечивать

    обеспечить кого чем или в чём забезпечувати, забезпечати, безпечити, (сов.) забезпечити кого чим, кому що, у[о]безпечувати, у[о]безпечати, (сов.) у[о]безпечити кого чим, кому що, за[у]певнювати, за[у]певняти, за[у]певнити кому що, кого в чому, застерегати, застерегти кому що, захищати, захистити що, обмислити (снабдить) кого чим. Срв. Гарантировать. Обеспечить себя куском хлеба - прийти до хліба. Обеспечить материально (дать кусок хлеба) - забезпечити матеріяльно, настановити на хліб. Обеспечивающий - забезпечальний; той, що забезпечує, запевняє. Обеспеченный - забезпечений, у[о]безпечений, за[у]певнений; (прил.: состоятельный) - см. Состоятельный. Мне это обеспечено - мені це запевнено. Обеспечиваемый - забезпечуваний, обезпечуваний.
    * * *
    несов.; сов. - обесп`ечить
    1) забезпе́чувати, забезпе́чити, убезпе́чувати, убезпе́чити; ( снабжать) постача́ти, поста́чити
    2) (ограждать, предохранять) забезпе́чувати, забезпе́чити, убезпе́чувати, убезпе́чити

    Русско-украинский словарь > обеспечивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Кого чем господь поищет - вознесет. — Кого чем господь поищет вознесет. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • чем — союз. 1. Присоединяет оборот или придат. предл. со значением сравнения, сопоставления кого , чего л. с тем, о чём говорится в главном. Разговаривать громче, чем обычно. На юге звёзды ярче, чем на севере. Горы были выше, чем кто то предполагал. 2 …   Энциклопедический словарь

  • чем —   Чем свет очень рано.     Вышел я чем свет. Некрасов.     Чем свет по полю все разъехались. А. Кольцов.   За чем дело стало? требуется в настоящее время участие кого н.; задержка в работе вызывается отсутствием чего н.     Мы свое дело сделали,… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Чем кого взыщешь - и себе то сыщешь. — Чем кого взыщешь и себе то сыщешь. См. ПРАВДА КРИВДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • чем — союз. 1. сравнительный. Вводит в состав простого предложения сравнительный оборот, поясняющий какой л. член этого предложения, выраженный формой сравнительной степени прилагательного или наречия, а также словами: „другой“, „иной“, „иначе“ и т. п …   Малый академический словарь

  • чем — союз. см. тж. прежде чем, раньше чем 1) Присоединяет оборот или придат., предл. со значением сравнения, сопоставления кого , чего л. с тем, о чём говорится в главном. Разговаривать громче, чем обычно. На юге звёзды ярче, чем на севере …   Словарь многих выражений

  • чем черт не шутит(из дубинки выпалит) — говорится при опасении дурного, вообще о неожиданном, но возможном Ср. Погуляю по благословенному прибрежью, в рулетку, чем черт не шутит, выиграю тысяч этак тридцать франков... П. Боборыкин. На ущербе. 2, 21. Ср. Не он, не он нас продал! Не… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Чем ни попало — Устар. Прост. Любым попавшим в руки предметом (бить, ударять и т. п. кого либо). [Бригадирша:] Того и смотрю, что резнёт меня чем ни попало; рассуди ж, моя матушка, вить долго ль до беды: раскроит череп разом (Фонвизин. Бригадир) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Чем чорт не шутит(из дубинки выпалит) — Чѣмъ чортъ не шутитъ (изъ дубинки выпалитъ) говорится при опасеніи дурного, вообще о неожиданномъ, но возможномъ. Ср. Погуляю по благословенному прибрежью, въ рулетку, чѣмъ чортъ не шутитъ, выиграю тысячъ этакъ тридцать франковъ... П. Боборыкинъ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • думать о (чем) — ▲ думать ↑ относительно, что л. полон мыслей каких л. держать в голове [в уме. в мыслях] (и в мыслях не держал). остановиться на чем мыслями. останавливать свою мысль на чем. обращаться мыслями к чему. углубиться мыслями во что. в мыслях он был… …   Идеографический словарь русского языка

  • Угостить чем ворота запирают — кого. Народн. Шутл. ирон. Ударить палкой, избить кого л. ДП, 260 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»